- довічний
- [доув’і/чнией]
м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
довічний
Смотреть что такое "довічний" в других словарях:
довічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
довічний — а, е. 1) Який не має початку і кінця; споконвічний, одвічний. 2) Який існує постійно, не зникає; вічний. || Не обмежений яким небудь строком; безстроковий. || Який до кінця життя займається однією справою. || Який продовжується, триває до кінця… … Український тлумачний словник
довічний — (який не має початку й кінця), вічний, споконвічний, одвічний … Словник синонімів української мови
довічність — ності, ж. Абстр. ім. до довічний … Український тлумачний словник
довічно — Присл. до довічний 2), 3) … Український тлумачний словник
довідково-енциклопедичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
відвічний — (який існує з найдавніших часів), споконвічний, одвічний, прадавній, правічний, віковічний, вічний, віковий, багатовіковий, вікодавній, прастарий, предвічний, довічний, безвічний, предковічний; первісний (який існує від самого початку) Пор.… … Словник синонімів української мови
споконвічний — I (який існує з найдавніших часів), одвічний, відвічний, прадавній, правічний, віковічний, віковий, багатовіковий, вікодавній, прастарий, предвічний, довічний, предковічний, передвічний; первісний, первозданний (який існує з самого початку) Пор.… … Словник синонімів української мови
вічний — 1) (який не має початку й кінця), передвічний, віковічний, безвічний 2) (який не зникає, не перестає існувати; який існуватиме, триватиме довго, завжди), довічний, навічний, неминущий, віковічний, повічний, безсмертний, невмирущий (перев. про… … Словник синонімів української мови
безвічний — а, е, рідко. Який не перестає існувати; вічний, довічний … Український тлумачний словник
